Штрафи у сфері будівництва в 2024 році. Розміри. Тонкощі. Регулювання

16.09.2024

Штрафи у сфері будівництва в 2024 році. Розміри. Тонкощі. Регулювання

Порушення будівельних норм і правил є серйозним правопорушенням, оскільки воно ставить під загрозу життя та здоров’я людей через потенційну небезпеку аварій та обвалів, порушує суспільні інтереси, впливаючи на міське середовище та інфраструктуру, спричиняє значні екологічні збитки через ігнорування екологічних стандартів, а також може призвести до економічних втрат, включаючи витрати на ремонт, знесення або перебудову об’єктів та накладення правових санкцій, таких як адміністративна або кримінальна відповідальність.

 

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про будівельні норми», за порушення будівельних норм передбачена відповідальність.

 

Згідно з статтею 25 Закону України «Про основи містобудування», відповідальність настає у разі таких порушень:

• недотриманні норм і правил при проектуванні і будівництві;
• проектуванні об’єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації;
• виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;
• самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації;
• недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об’єктів;
• прийнятті в експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, норм і правил;
• наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію.

 

Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.

 

Детальніше із Законом України «Про основи містобудування» можна ознайомитися за посиланням: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text

 

Також, серед найбільш розповсюджених порушень виділяють:

• виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні;
• виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);
• виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання
• експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації;
• незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством;
• неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством;
• застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її;
• виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень;
• здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії;
• невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
• недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

 

Про відповідальність

Деталізація цих порушень наведена в таких законодавчих актах, як Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також Кримінальний кодекс України.

 

Окрім замовників та підрядників будівництва, відповідальність несуть проєктні, експертні організації, виробники будівельних матеріалів, а також організації, що забезпечують технічні умови для будівництва. Відповідальність покладена і на технічний нагляд, авторський нагляд, а також на виконавців робіт, що мають кваліфікаційний сертифікат.

 

Таким чином, дотримання будівельних норм і правил є обов’язковим на всіх етапах проектування та будівництва, а порушення цих вимог може мати серйозні правові наслідки.

 

Про штрафні санкції

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

 

Статтею 2 Закону визначений перелік правопорушень у сфері містобудівної діяльності, а також відповідальність за порушення таких вимог.

 

Розмір штрафних санкцій, передбачених цим Законом, варіюються від десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб до дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

 

Нагадаємо, що Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень (для працездатних осіб).

 

Тобто, санкції Закону передбачають штраф від 30 280 грн. до 2 725 200 грн.

 

Детальніше із Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» можна ознайомитися за посиланням: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80#Text

 

 

У Кодексі України про адміністративні правопорушення розмір штрафів і санкцій визначається на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України дорівнює 17 гривням.

 

Зокрема, Кодексом передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва; за порушення законодавства під час планування і забудови територій; за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ст. ст. 96, 96-1, 188-42).

 

Розмір штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом, варіюються від 850 грн. до 51 000 грн.

 

Детальніше із Кодексом України про адміністративні правопорушення можна ознайомитися за посиланням: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

 

Водночас, не слід забувати про Кримінальний кодекс України, який передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (стаття 197-1) і  порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (стаття 275).

 

Санкції цих статей передбачають вже кримінальну відповідальність, зокрема і штрафні санкції від 3400 грн. до 68 000 грн. Але не слід забувати про обмеження чи позбавлення волі, що також передбачено санкціями цих статей.

 

Про уповноважених осіб

Порядок накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності регулюється Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року. Відповідно до нього, штрафи можуть бути накладені на суб’єктів містобудування протягом 6 місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення. Якщо суб’єкт вчинив кілька правопорушень, штраф накладається за кожне окремо.

 

Розгляд справ про порушення у будівельній сфері здійснюють:

• виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) сільських, селищних та міських рад;
• структурні підрозділи з питань ДАБК Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
• центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань архітектурно-будівельного контролю та нагляду, на цей час — це Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

 

Право безпосереднього накладення штрафів мають такі посадові особи:

• керівники виконавчих органів з питань ДАБК сільських, селищних та міських рад, а також керівники структурних підрозділів ДАБК Київської та Севастопольської міських адміністрацій;
• головні інспектори будівельного нагляду органів ДІАМ.

 

Цей порядок забезпечує контроль за дотриманням будівельних норм і правил, а також відповідальність за правопорушення у сфері містобудування.

 

Компанія «АРМА ЕКСПЕРТ» завжди рекомендує нашим клієнтам бути законослухняними та відповідальними забудовниками, але при виникненні складних ситуацій, ми завжди допомагаємо уникнути штрафних санкцій.

 

Автор публікації:

Керівник компанії «АРМА ЕКСПЕРТ»

Андрій Бондар